В фізиці вивчається будова матерії на перших структурних рівнях і вихідні найпростіші форми її руху у всьому Всесвіті, починаючи від елементарних часток (розміри порядку 10^-15 - 10^-18 м) і кінчаючи величезними зоряними островами - галактиками (розмірами порядку 10²² м). Наочне подання про доступний спостереженню й вивченню в цей час області Всесвіту дає шкала розмірів об'єктів.

Зсув по цій шкалі на один розподіл вправо відповідає збільшенню розмірів (даних у метрах) в 10 разів. Структура основних фізичних об'єктів показана в таблиці .

Таблиця 3. Структура основних матеріальних об'єктів.

Мир - єдиний. Його об'єкти повторюють структуру один одного, але до відомої межі... Коли зміна розмірів приводить до нової якості.

Так у Мегамире еталон довжини - галактика, світловий рік.

У макросвіті - людин і звична одиниця - метр.

У мікросвіті - атом й нанометр.

До фундаментальних понять, якими філософи займалися із древніх часів, ставляться простір і час.
Що ж такий час? У словнику Брокгауза порозумівається, що час є «послідовність подій, що виявляється з минулого, сьогодення й майбутнього, з виникнення й зникнення речей.» Це, так сказати, загальноприйняте, повсякденне подання, що однак сутність і причини часу не пояснює. Що ж говорять філософія або інші науки про сутності часу? 
Філософи досліджують час у з'єднанні із простором і багато сперечаються про те,  чи об'єктивні ці поняття, інакше кажучи,  чи існують вони взагалі незалежно від сприйняття людини, або вони є продуктом його уяви? Для Демокрита простір був порожнечею, у якій рухаються атоми, а цей рух може відбуватися тільки в часі. Аристотель уявляв собі час як «число руху», для нього час не міг існувати без душі, тому що лише душу може вважати. Для Галилео Галилея й Исаака Ньютона простір був нескінченно а час тік рівномірно й теж нескінченно. Всі зміни у світі поширювалися нескінченно швидко у всьому Всесвіті.

Для сьогоднішніх філософів-матеріалістів проблема «простір-час» вирішується дуже просто. «У світі не існує нічого крім матерії, що рухається, і ця матерія, що рухається, не може рухатися інакше як у просторі й у часі » (Ленін). Але що таке матерія, як вона виникла й чому вона рухається? Альберт Эйнштейн винайшов «просторово-часовий континуум» (лат. континуум – єдність) і затверджував, що час і маса тіл залежать від їхньої швидкості. Коли тіло досягає швидкості світла, його час зупиняється, а маса стає нескінченно великою. Після Эйнштейна були початі нові спроби зрозуміти суть часу (А. П. Левич, Б. В. Гнеденко, Н. А. Козирєв). Уважається , що час необратимо, тобто всякий матеріальний процес розвивається в одному напрямку - від минулого до майбутнього.

Простір - якийсь безагрегатний стан речовини, тобто потенційна речовина. Простір - це те, із чого складається все. Це та "рідина”, при "замерзанні” якої, утворяться сніжинки різних розмірів, структури й конфігурації - тобто речовина.Але рідина " простір” - рідина особлива й незвичайна. На відміну від води, що складає з молекул, атомів і т.д.- простір недискретно, тобто не має дискретної структури. Внаслідок чого, будь-який обсяг простору можна розділити на нескінченно велику кількість менших обсягів, при цьому ми ніколи не одержимо той, абсолютно малий, кінцевий, фундаментальний обсяг або фундаментальну довжину.

Завдання
Розділите об'єкти на три групи:

Сонце

Автомобіль

Муха

Бактерія

Людина

Собака

Атом водню

Сонячна система