Сила тяжіння 
Усі тіла біля Землі падають на її поверхню, якщо їх ніщо не утримує від цього. Яка ж причина такого явища?

Чому тіла падають на Землю?
Розглянемо фотознімок падіння кульки, на якому положення кульки фіксувалося на плівці через однакові інтервали часу. Якщо лінійкою виміряти відстані між зображеннями кульки в різні моменти часу, то можна помітити, що ці відстані поступово збільшуються. Це свідчить про те, що і швидкість кульки при падінні поступово збільшується.
[[Механічний рух. Відносність руху. Траєкторія. Пройдений тілом шлях. Швидкість руху та одиниці швидкості. Вимірювання швидкості руху тіла.Рух]] тіла, що падає, нерівномірний.

Якщо пригадати означення сили, за яким сила змінює швидкість тіла, то можна зробити висновок, що на кульку діє сила, напрямлена до Землі.
Силу, яка діє на кожне тіло з боку Землі, називають силою тяжіння.

Вимірювання показують, що швидкість тіла, яке падає на поверхню Землі за відсутності опору повітря, збільшується
щосекунди приблизно на 9,8м/с.

Як розрахувати силу тяжіння?
Силу тяжіння можна розрахувати, знаючи масу тіла. Спосіб такого розрахунку підказують результати дослідів.
Якщо взяти динамометр і підвісити до нього важок масою 102 г, то стрілка динамометра зупиниться біля поділки 1 Н. Якщо підвісити два таких важки, то динамометр покаже силу 2 Н і т. д. З цього досліду можна зробити висновок, що сила тяжіння пропорційна масі тіла.
Сила тяжіння пропорційна масі тіла.
 

Яка природа сили тяжіння?
Сила тяжіння є проявом загальноприродного закону, який діє в усьому Всесвіті. Відкритий і сформульований у XVII ст. англійським фізиком Ньютоном, він стверджує, що сила гравітаційної взаємодії у Всесвіті пропорційна масам взаємодіючих тіл і залежить від відстані між ними.
 
F = 2 R
де R - відстань між тілами.
Сила тяжіння, як прояв гравітаційної взаємодії на Землі, є наслідком взаємодії усіх тіл із Землею. Тому в розрахунках сили тяжіння користуються лише масою даного тіла. Характеристики Землі відображені в узагальненій формі в коефіцієнті g.